Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ЗАТВЕРДЖЕНО:
Головою Івано-Франківського
міського суду
Івано-Франківської області
____________ Антоняк Т.М.
Керівником апарату
Івано-Франківського
міського суду
Івано-Франківської області
_____________ Оліяр В.І.
Наказ № 506 від 27.09.2013 р.
1.1. Правила внутрішнього трудового розпорядку Івано-Франківського міського суду (далі - Правила) розроблені з урахуванням основних вимог Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про державну службу», Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції та інших нормативно-правових актів. Невід’ємною частиною цих Правил є «Правила поведінки працівника суду», затверджені рішенням Ради суддів України від 06.02.2009 №33.
1.2. Правила визначають трудовий розпорядок, режим праці, засади регулювання трудових відносин, умови заохочення працівників за сумлінну працю, відповідальність за порушення трудової дисципліни і мають на меті забезпечити зміцнення трудової і виконавської дисципліни, раціональне використання робочого часу, високу якість і підвищення продуктивності праці та ефективності діяльності Івано-Франківського міського суду (далі – суду).
1.3. Основними принципами діяльності працівників Івано- Франківського міського суду є:
- служіння народу України;
- демократизм і законність;
- гуманізм і соціальна справедливість;
- пріоритет прав людини і громадянина;
- професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, відданість справі;
- персональна відповідальність за належне виконання службових обов'язків і дотримання трудової дисципліни.
1.4. Усі питання, пов'язані із застосуванням правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються керівництвом суду в межах наданих йому актами повноважень.
1.5. Правила є обов’язковими для всіх членів трудового колективу суду незалежно від порядку призначення їх на посаду. Недодержання або порушення Правил тягне застосування заходів дисциплінарного впливу.
2.1. Призначення на посади та звільнення з посад суддів та працівників апарату суду (далі – працівники суду) провадиться відповідно до Конституції та законів України, діючого трудового законодавства та на підставі статей 24, 149 , 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
2.1.1. Судді Івано-Франківського міського суду призначаються на посади та звільняються з посади у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
2.1.2. Порядок прийняття на державну службу працівників апарату регулюється Законом України "Про державну службу" та здійснюється за конкурсним відбором, крім випадків, передбачених іншими законами.
Призначення на посади помічника судді здійснюється без конкурсного відбору на підставі письмового подання судді керівником апарату суду у порядку, встановленому Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції.
Просування по службі державного службовця, який зарахований до кадрового резерву чи пройшов стажування, а також прийняття на роботу державного службовця, який припинив державну службу у зв'язку з відставкою, може здійснюватися згідно рішення керівника апарату суду без конкурсного відбору.
2.1.3. Прийом на роботу інших працівників суду здійснюється на загальних підставах згідно з Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства.
2.2. Не можуть бути призначеними на посаду в апараті суду особи, які:
- визнані в установленому порядку недієздатними;
- мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;
- у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підконтрольні або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками;
- в інших випадках, установлених законами України.
Керівник апарату може відмовити судді в задоволенні подання про призначення на посаду помічника судді у випадку, коли претендент не відповідає вимогам, установленим частиною другою статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтею 12 Закону України "Про державну службу" та пунктом 6 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції.
2.3. Особа, що приймається на посаду до апарату суду, укладає трудовий договір. При цьому громадяни зобов'язані подати:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;
- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;
- довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, а також копії цих документів.
Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав - учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.
Особи, які претендують на зайняття посад державних службовців, крім перелічених документів зобов'язані також подати такі документи:
- особову картку (форма П-2ДС) з відповідними додатками та фотокарткою розміром 4 х
- довідку органу державної податкової служби про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію);
- документи про науковий ступінь, вчене звання, підвищення кваліфікації та їх копії;
- підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із загальними правилами поведінки державного службовця;
- підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця.
Забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
2.4. Особи, які вперше призначаються на посаду державного службовця, складають Присягу державного службовця відповідно до статті 17 Закону України «Про державну службу».
2.5. При прийнятті на державну службу може встановлюватися випробування в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
Порядок проходження випробування для службовців та робітників апарату суду встановлюється КЗпП України.
2.6. На підставі акта про призначення (обрання) судді на посаду голова суду видає відповідний наказ про зарахування судді до штату суду.
Прийняття на роботу на посади працівників апарату оформляється наказом керівника апарату суду в порядку, передбаченому статтями 23, 24 КЗпП України, з яким ознайомлюють працівника під розписку.
В наказах зазначається найменування посади згідно зі штатним розписом та відомості про оплату праці.
Днем початку виконання працівником своїх службових обов'язків є день, дата якого зазначена в наказі про прийняття на роботу (зарахування до штату).
2.7. При прийнятті працівника на роботу до апарату суду:
2.7.1. Особа, відповідальна за ведення кадрового діловодства в суді ознайомлює працівника під розписку з положенням про апарат суду, положенням про відповідний структурний підрозділ, посадовою інструкцією, Правилами внутрішнього трудового розпорядку суду, Правилами поведінки працівника суду, Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді.
2.7.2. Адміністрація суду зобов’язана:
- визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
- ознайомити з номенклатурою справ структурного підрозділу;
- роз'яснити працівникові його права й обов'язки та істотні умови праці;
- провести інструктаж працівника щодо порядку користування комп'ютерною технікою та використання комп'ютерних програм;
- провести інструктаж працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці, протипожежної охорони та інших правил охорони праці тощо.
2.8. На осіб, які пропрацювали понад п'ять днів, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
Трудові книжки працівників зберігаються як документи суворої звітності в особи, відповідальної за ведення кадрового діловодства в суді.
Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається особу, відповідальну за ведення кадрового діловодства в суді.
2.9. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах та у порядку, передбачених чинним законодавством України.
Працівники апарату суду мають право розірвати трудовий договір зі своєї ініціативи попередивши про це керівника апарату суду письмово не пізніш ніж за два тижні.
Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а керівництво суду відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язано в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю з ним розрахуватися.
У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з причин, передбачених частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю України (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), керівник апарату суду своїм наказом звільняє працівника у строк, про який просить працівник.
За домовленістю між працівником і керівником апарату суду працівник може бути звільнений і до закінчення строку попередження про звільнення.
2.10. Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється на підставах та в порядку, визначеному Законом України «Про державну службу», а саме: порушення умов реалізації права на державну службу; недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтею 16 Закону України "Про державну службу"; досягнення державним службовцем граничного віку перебування на державній службі; виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі; відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 Закону України "Про державну службу"; неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених статтею 13 Закону України "Про державну службу"; порушення вимог антикорупційного законодавства.
Помічник судді також може бути звільнений з посади з інших підстав, передбачених Положенням про помічника судді суду загальної юрисдикції.
Помічник судді може бути звільнений з посади з дотриманням вимог законодавства про працю та Закону України "Про державну службу" на підставі заяви про звільнення за власним бажанням або за мотивованим поданням судді, а у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) – за наказом керівника апарату суду.
У разі припинення повноважень судді помічник судді звільняється із займаної посади з дотриманням гарантій, передбачених законодавством.
У випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) помічник судді може тимчасово виконувати обов'язки помічника іншого судді, про що на підставі особистої заяви помічника судді та подання відповідного судді видається наказ керівника апарату суду.
Крім того, у випадку тривалої відсутності судді (тривале відрядження, відсторонення судді від посади, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною тощо) на помічника судді за його згодою наказом керівника апарату суду може бути покладено тимчасове виконання обов'язків працівника апарату суду.
У разі відсутності згоди помічника виконувати обов'язки помічника іншого судді або працівника апарату суду його може бути звільнено з посади на підставі пункту 6 статті 36 Кодексу законів про працю України.
У разі відсутності помічника судді з причин хвороби, відпустки, відрядження виконання його обов'язків може бути покладено керівником апарату суду на іншого працівника апарату суду за погодженням із суддею.
2.11. На підставі акта про звільнення судді з посади голова суду видає відповідний наказ про відрахування судді зі штату суду.
Припинення трудового договору з працівником апарату оформлюється наказом керівника апарату суду.
2.12. Перед розірванням трудового договору працівник зобов'язаний повністю розрахуватися за одержані ним матеріальні цінності, повернути або передати всі службові документи та літературу іншій особі, визначеній керівником.
2.13. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства України та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону.
Днем звільнення вважається останній день роботи працівника.
III. Основні права та обов’язки працівників
3.1.Працівники суду зобов'язані здійснювати свої повноваження чесно і
сумлінно, дотримуватись дисципліни, вчасно виконувати розпорядження голови суду, заступників голови суду, а працівники апарату суду - також судді та керівника апарату суду, використовувати весь робочий час для продуктивної праці та утримуватися від дій, які б заважали іншим працівникам виконувати свої обов'язки.
3.2. Судді здійснюють свої повноваження на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством України.
3.3. Коло обов'язків, покладених на працівника апарату суду, визначається Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді та посадовою інструкцією (функціональними обов'язками) цього працівника
3.4. Працівники суду мають право:
3.4.1. Користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам України Конституцією та законами України.
3.4.2. Брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень.
3.4.3. На повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників та інших осіб.
3.4.4. Вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою.
3.4.5. На оплату праці залежно від посади, яку вони займають, присвоєного рангу (класу), якості, досвіду та стажу роботи.
3.4.6. На здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці.
3.4.7. На соціальний і правовий захист відповідно до їх статусу.
3.4.8. На просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх обов’язків, участь у конкурсах на заміщення посад більш високої категорії.
3.4.9. Захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.
Працівники мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.
3.5. Основними обов’язками працівників є:
3.5.1. Додержання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів керівництва суду, положень про структурні підрозділи, а також посадових інструкцій і цих Правил.
3.5.2. Недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина, дій і вчинків, що можуть зашкодити інтересам людей, держави, негативно вплинути на репутацію працівника суду.
3.5.3. Чесне і сумлінне виконання своїх службових обов'язків, прояв ініціативи і творчості, постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації.
3.5.4. Неухильне додержання трудової дисципліни, своєчасне і точне виконання розпоряджень керівництва суду та своїх безпосередніх керівників, ефективне використання робочого часу для продуктивної праці.
3.5.5. Збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню.
3.5.6. Недопущення дій, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисливих цілях, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними.
3.5.7. Шанобливе ставлення до громадян, керівників і співробітників, дотримання високої культури спілкування, не допущення дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби та репутації суду, сприяння створенню нормального психологічного мікроклімату у трудовому колективі.
3.5.8. Дотримання вимог з охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці й протипожежної безпеки, що передбачені відповідними правилами й інструкціями.
3.5.9. Вжиття заходів щодо негайного усунення причин і умов, що створюють перешкоди чи ускладнюють нормальне виконання обов'язків, та негайне повідомлення про це керівництва суду.
3.5.10. Утримання свого робочого місця та обладнання в порядку, чистоті і справному стані, а також забезпечення встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей і документів.
3.5.11. Збереження державної власності, ефективне використання обчислювальної та іншої оргтехніки, обладнання, раціональне та економне витрачання матеріалів, електроенергії та інших матеріальних ресурсів (цінностей), дотримання чистоти в приміщеннях адміністративного будинку.
3.5.12. Суворе дотримання вимоги щодо заборони паління в приміщеннях суду та на території внутрішнього двору.
3.5.13. Своєчасне подання відомостей про зміни, що відбулися у працівника (про вступ до навчального закладу та про його закінчення, зміни прізвища, складу сім'ї, зняття з військового обліку тощо).
3.6. Коло обов'язків, що виконуються кожним працівником за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається процесуальним законодавством України, законами України “Про судоустрій і статус суддів”, положеннями про структурні підрозділи суду та посадовими інструкціями, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.
3.7. Державні службовці суду усіх рівнів підлягають атестації у порядку, визначеному чинним законодавством України.
IV. Основні обов'язки Керівника апарату
4.1 Керівник апарату зобов'язаний:
4.1.1. під час укладення трудового договору роз'яснити працівникові його права і обов'язки, поінформувати про умови праці та розмір заробітної плати;
4.1.2. належним чином організувати працю та забезпечити кожного працівника робочим місцем;
4.1.3. затвердити чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника;
4.1.4. забезпечити здорові та безпечні умови праці;
4.1.5. контролювати виконання працівниками вимог законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, застосовувати до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;
4.1.6. неухильно дотримуватись вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;
4.1.7. здійснювати заходи для забезпечення своєчасної виплати працівникам заробітної плати;
4.1.8. постійно вдосконалювати організацію роботи суду, забезпечувати підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;
4.1.9. створювати умови для ефективного використання робочого часу, підтримувати та розвивати ініціативу та активність працівників.
Забороняється приховувати факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки працівників.
5.1. Робочий час - це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до Правил, графіка роботи або умов трудового договору повинен виконувати свої службові обов'язки. Нормальна тривалість робочого часу для працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України).
Для працівників суду встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - суботою і неділею.
5.2. Робочий час працівників суду починається щоденно о 8:00 годині та закінчується щодня, крім п'ятниці, о 17:15 годині; в п'ятницю робочий час закінчується о 16:00.
Напередодні святкових та неробочих днів, що визначені статтею 73 КЗпП України, тривалість роботи працівників скорочується на одну годину.
5.3. Працівникам надається щодня перерва для відпочинку та харчування з 12:00 до 13:00. Перерва не включається до робочого часу.
Працівники використовують час перерви на свій розсуд, на цей час вони можуть відлучатись з місця роботи.
5.4. У разі необхідності зміни встановленого режиму роботи окремим працівникам без зміни загальної тривалості робочого часу – питання вирішується в індивідуальному порядку головою суду відносно суддів та керівником апарату суду за погодженням голови суду відносно працівників апарату.
5.5. Залучення працівників до надурочної роботи, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні провадиться лише у випадках та за умов, передбачених чинним законодавством України, за письмовим наказом керівника апарату суду.
Робота у святкові, неробочі та вихідні дні компенсується відповідно до статті 107 КЗпП України.
Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника апарату суду з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.
5.6. В суді здійснюється облік виходу на роботу. До початку роботи кожен працівник зобов’язаний особисто розписатись в журналі про вихід на роботу. За належне здійснення обліку виходу на роботу відповідає керівник апарату суду.
У разі недотримання встановленого режиму роботи до працівника в установленому порядку застосовуються передбачені законодавством заходи дисциплінарного стягнення.
5.7. Черговість надання щорічної відпустки працівникам суду визначається графіком, який складається і затверджується керівництвом суду з урахуванням необхідності забезпечення роботи суду та інтересів і сприятливих умов для відпочинку працівників. Графік відпусток складається та затверджується на кожен наступний календарний рік не пізніше 31 грудня року, що передує, і доводиться до відома всіх працівників суду. Конкретний період надання щорічної відпустки у межах, установлених графіком, узгоджується безпосереднім керівником і працівником.
5.8. Суддям надаються оплачувані щорічні основні та додаткові відпустки в порядку, встановленому Законом України “Про судоустрій і статус суддів”.
Умови і порядок надання відпусток працівникам апарату суду встановлюються згідно із Законом України “Про державну службу”, “Про відпустки” та Кодексом законів про працю України.
5.9. На прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.
5.10. Надання відпустки суддям та працівникам апарату суду оформляється наказами відповідно голови суду та керівника апарату суду.
5.11. За рішенням голови суду та керівника апарату суду відповідно судді та державні службовці можуть бути відкликані із щорічної або додаткової відпустки в порядку, встановленому чинним законодавством. Невикористана відпустка надається працівнику в будь-який інший час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році. У разі відкликання працівника зі щорічної відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.
6.1. За зразкове виконання трудових обов’язків, тривалу і бездоганну роботу, інші успіхи у праці до працівників застосовуються такі заохочення:
- оголошення подяки;
- видача грошової премії;
- нагородження Почесною грамотою і цінними подарунками.
6.2. За виконання особливо відповідальних завдань працівнику, на якого поширюється дія Закону України «Про державну службу», може бути присвоєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.
6.3. Працівникам, які успішно й сумлінно виконують свої трудові обов’язки, надаються в першу чергу переваги та пільги щодо соціально – культурного обслуговування. Таким працівникам надається також перевага в просуванні по службі (роботі).
6.4. За сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов’язків державним службовцям видається грошова винагорода в розмірі та порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За особливі трудові заслуги державні службовці представляються до заохочень Державної судової адміністрації України та інших органів державної влади, місцевих органів виконавчої влади, державних нагород та присвоєння почесних звань.
6.5. Заохочення оголошуються наказом і заносяться до трудових книжок згідно з правилами їх ведення.
VII. Відповідальність за порушення трудової дисципліни
7.1. Порушення трудової дисципліни, або невиконання чи неналежне виконання без поважних причин працівником апарату суду покладених на нього трудових та службових обов’язків, допущення інших негативних вчинків тягне за собою застосування заходів дисциплінарного та громадського впливу, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством про працю.
7.1.1. Застосування дисциплінарного стягнення до працівника апарату суду здійснюється у відповідності та в порядку, визначеному трудовим законодавством та Законом України “Про державну службу”.
7.1.2. За порушення трудової дисципліни згідно із ст. 147 КЗпП України за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків працівником апарату суду, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить державного службовця або дискредитує судову гілку влади, керівником апарату суду можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення:
- догана;
- звільнення.
Звільнення як дисциплінарне стягнення до працівника апарату суду може бути застосоване за систематичне невиконання ним без поважних причин покладених на нього функціональних обов’язків чи Правил внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення;
7.1.3. До державних службовців апарату суду, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним трудовим законодавством,можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
- попередження про неповну службову відповідність;
- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.
7.1.4. Відповідно до частини 3 ст. 151 КЗпП України, якщо до працівника застосовано міри дисциплінарного впливу, то протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються, якщо стягнення не знято достроково.
7.1.5. Дисциплінарні стягнення накладаються наказом керівника апарату суду. Наказ керівника апарату суду про накладення дисциплінарного стягнення оголошується або доводиться до відома працівника апарату суду під розпис. В превентивних цілях зазначений наказ доводиться до відома всіх працівників суду. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.
До застосування дисциплінарного стягнення керівник апарату суду повинен витребувати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень. У разі відмови працівника надати письмові пояснення складається відповідний акт за участі не менше трьох осіб.
7.1.6. Дисциплінарне стягнення застосовується керівником апарату суду безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи час звільнення працівника від роботи у зв"язку із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
7.1.7. Якщо протягом року з дня застосування дисциплінарного стягнення працівника не було піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення визначеного строку наказом керівника апарату за клопотанням працівника, на якого було накладене стягнення.
7.1.8 За порушення трудової або виконавчої дисципліни працівник може бути позбавлений преміальної оплати. Повне або часткове позбавлення премії, що входить до системи оплати праці, може проводитись незалежно від дисциплінарного стягнення.
7.1.9. Державні службовці, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством України.
7.2. Питання про дисциплінарну відповідальність суддів вирішується у порядку та на підставах, визначених Законом України “Про судоустрій і статус суддів ”.
_03_03.png)
