Новела в цивільному судочинстві – "Врегулювання спору за участю судді"

У Главі 4 Розділу ІІ ЦПК України закріплено такий інститут, як «Врегулювання спору за участю судді» (далі ВСС). У Канаді подібний інститут - «Досудове врегулювання за допомогою судді» вже давно закріплено на законодавчому рівні і впроваджено в судову практику країни. Так, в провінції Саскачеван такий процес є обов’язковим, а в Манітобі – добровільним. В Україні ж інститут ВСС є добровільним.

Переваги ВСС:

• швидке врегулювання спору на ранній стадії;

• ВСС проводиться у приватному порядку на умовах конфіденційності;

• обидві сторони залишаються задоволеними результатом; с

• удове рішення не оскаржується;

• сторони суттєво економлять свій час та значні судові витрати (судовий збір, витрати на правову допомогу, тощо);

• стосунки між сторонами не руйнуються;

• держава повертатиме 50 відсотків судового збору.

До слова, в Канаді до 70 відсотків справ завершуються саме за допомогою досудового врегулювання за допомогою судді.

Так, у ст. 16 ЦПК України визначено основні положення досудового врегулювання спору, зокрема: «сторони вживають заходи для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом; особи, що порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії чи позову». Такі дії або бездіяльність сторін суд зобов’язаний буде врахувати при вирішенні питання про розподіл судових витрат (п. 4 ч. 3 ст. 141 ЦПК України).

Щодо вимог до змісту позовної заяви, то з’явився обов’язок позивача викласти відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору. Якщо ж позивачем до заяви не буде надано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом, то суддя таку заяву йому поверне на підставі п. 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

У підготовчому засіданні за наявності згоди сторін, викладеної у їх письмовій заяві, суд постановляє ухвалу про проведення ВСС і цією ж ухвалою одночасно зупиняє провадження у справі.

Слід зазначити, що проведення ВСС допускатиметься виключно до початку розгляду справи по суті та не допускається у випадку вступу у справу третьої особи, яка заявлятиме самостійні вимоги щодо предмета спору.

Порядок проведення ВСС визначений у ст. 203 ЦПК України.

Варто звернути увагу на форми, у яких проводиться ВСС, - це спільні та закриті наради. Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їх представників та судді, закриті - за ініціативою судді з кожною із сторін окремо. Під час проведення нарад у разі виникнення необхідності у судді є можливість оголосити перерву, однак в межах загального строку проведення ВСС, який чітко визначений у ст. 205 ЦПК України (не більше 30 днів з дня постановлення ухвали про його проведення) і який продовженню не підлягає.

Важливо, що процес ВСС носить виключно конфіденційний характер, а відтак отримана будь-якою зі сторін, а також суддею під час проведення врегулювання спору інформація є конфіденційною.

До гарантій конфіденційності можна віднести наступні, закріплені у ЦПК України положення:

ч. 2 ст. 37 ЦПК України, відповідно до якої суддя, який брав участь у врегулюванні спору, не може брати участь в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення;

ч. 4 ст. 70 ЦПК України, згідно з якою суддя не може бути допитаний як свідок з приводу інформації, яка стала відома під час врегулювання спору за його участю;

ч. 7 ст. 203 ЦПК України, відповідно до якої протокол наради не ведеться, не здійснюється фіксування технічними засобами;

ч. 9 ст. 203 ЦПК України, у якій міститься заборона використовувати портативні, аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео-, звукозапис.

Крім цього, аналізуючи положення ч. 1 ст. 203 ЦПК України можна зробити висновок про те, що в залі (приміщенні) під час проведення спільних та закритих нарад участь інших осіб (за винятком перекладача у разі його залучення) не допускається.

Наведені положення про конфіденційність є виключно позитивними для сторін і є також своєрідною перевагою ВСС, оскільки не завжди сторони бажають, щоб інформація про їх спір (певні обставини справи) набула розголосу та публічності.

У ч. 1 ст. 204 ЦПК України чітко визначено вичерпний перелік підстав для припинення ВСС, а саме:

1) у разі подання стороною заяви про припинення врегулювання спору за участю судді;

2) у разі закінчення строку врегулювання спору за участю судді;

3) за ініціативою судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін;

4) у разі укладення сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем.

Про припинення ВСС постановляється ухвала, оскарження якої не передбачено. Цією ж ухвалою суддя вирішує питання про поновлення провадження у справі.

Припинення ВСС у зв’язку з укладенням сторонами мирової угоди та звернення до суду із заявою про її затвердження або звернення позивача до суду із заявою про залишення позовної заяви без розгляду, або в разі відмови позивача від позову чи визнання позову відповідачем, оформляється судом після поновлення провадження у справі шляхом постановлення відповідної ухвали (прийняття рішення), в порядку, передбаченому ЦПК України.

Якщо ж під час ВСС не вдалось досягти позитивного результату - примирити сторони, справа передається на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, що в свою чергу узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 37 цього Кодексу.

В той же час слід пам’ятати, що у випадку недосягнення сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення ВСС повторне проведення аналогічної процедури не допускається! ! !

Матеріал підготували:

голова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

Антоняк Т.М. та суддя цього суду – Хоростіль Р.В.